Четвертий рік поспіль ансамбль «Світанок» стає переможцем міського фестивалю «Степові джерела» у номінації «Хореографія».
Запитавши у керівників – Печененка Максима Валерійовича – чи задоволені Ви такими результатами, отримали наступну відповідь: «Так, ми задоволені тим, що наша робота була так високо оцінена на конкурсі. Але Кіровоградські «Степові джерела» це тільки початок у нас в планах є дуже багато конкурсів, але про це ні слова, щоб не наврочити. Я вважаю, що ніколи не потрібно зупинятись на досягнутому і завжди прагнути більшого».
І саме тому вже за тиждень «Світанок» вирушив на сьомий Всеукраїнський конкурс хореографічних колективів «Біла лелека 2008»до міста Дніпропетровська. 
Маленькі артисти, вирушили на фестиваль, з метою захистити почесне звання Кіровоградщини, як столиці хореографічного мистецтва в Україні.
Першого ж дня учасникам ансамблю випала нагода продемонструвати свої вміння: на концерті, який складався з танцювальних номерів майбутніх учасників конкурсної програми «Світанок» виконав Ірландську польку, яка так сподобалась нашим кіровоградським глядачам і не залишила байдужими глядачів з Дніпропетровська, Сімферополя, Павлограда, Києва та інших міст України. Всього у Фестивалі «Біла Лелека» взяло участь більше сорока хореографічних колективів. Тож наступного дня на всіх чекав жорсткий конкурсний відбір.
Ансамбль «Світанок» привіз на конкурс 10 хореографчних композицій, які брали участь у трьох номінаціях: народно-сценічний танець, класичний танець та сучасна хореографія. На розсуд журі були представлені такі хореографічні композиції:
Солодка мрія
Тамагочі
Прийди, прийди весно…
Зимові гуляння малечі
Українська полька
Ворожіння
Весняний дотик
Totentanz (F)
Перше кохання 
Ірландська полька
В другий день журі мали змогу переглянути всі і наші номери і були приємно здивовані тим, що колектив, якому лише 4 роки, який не має жодного звання показав себе на такому високому рівні. Дуже приємно було бути присутнім на обговоренні колективів після конкурсу, коли всі члени журі виразили свою думку, щодо дитячого хореографічного ансамблю «Світанок» і не було жодного негативного слова. Було лише сказано, що цей колектив показав високу майстерність, сценічну культуру, величезну техніку виконання. А найбільше припали до серця хореографічні композиції, які колектив показував в номінації класичний танець (Весняний дотик та Totentanz). (Викладач класичного танцю Чумакова Світлана Євгеніївна)
«Світанок» відразу ж заінтригував усіх (як старих прихильників, так і тих, хто ще не знайомий з його творчістю): наче вихор увірвались на сцену яскраві Кіндер-сюрпризи та величезна ватага малюків, що ладно знести усе на своєму шляху у гонитві за солодким. Стрімкий і динамічний танок «Солодка мрія» викликав на обличчях всіх без виключення глядачів посмішку і шквал аплодисментів у нагороду, щодо хореографічної композиції «Тамагочі», то ця хореографічна композиція викликала посмішки у всіх без винятку глядачів.

Весна…

Світанок…

Вранішній сонячний промінчик легенько торкається перших весняних квітів.

Оповиті сном, вони прокидаються для життя і радощів.
Не довгий вік тендітної квітки…

Але насолода, яку вона дарує своєю принадною красою, залишиться у згадках, щоб повертатись у мріях та казкових снах…

Справжнє зачарування красою і граціозність виконавиць панувало у залі. Хореографічна композиція «Весняний дотик» - свіжа, мов перша квітка; легка, як подих вітру – була належним чином оцінена, як знавцями хореографічного мистецтва, так і тими, хто далекий від цього, але може оцінити справжню красу руху.
Український блок з п’яти хореографічно-літературних композицій неймовірно сподобався не тільки поціновувачам народного танцю, а й усім без винятку глядачам: велика кількість учасників у кожному з номерів, яскраві українські костюми, цікава постановка, різноплановість композицій, майстерність виконання – все це заслужило схвальні відгуки глядачів та високі оцінки журі.
Вихором пронеслась по сцені «Українська полька», розсипаючись складними комбінаціями, своїм запальним ритмом та яскравою, життєрадісною емоційністю «заводячи» публіку, заряджаючи її своєю шаленою енергією. 
Зовсім маленькі дітлахи (5-6 років), що їх декілька десятків, «висипало» на композицію «Зимонька» діставши в нагороду палкі оплески залу.
Звичайно ж, довго нестихаючі оплески були дітям сподіваною винагородою за чудове виконання.
«Запалю свічу восковую,
Заворожу на долю дівочу молодую…
Не згасни, свічечко, благаю,
Доки в тебе щастя напитаю…
Кому під білий вельон ставати,
А кому вдовину долю гірко бідувати…»
Такими словами розпочав «Світанок» композицію «Ворожіння» у виконанні найстаршої групи ансамблю. Із завмиранням серця глядачі слідкували за ворожбою-таїнством, що розгорталось на їх очах. 
Горить свіча, плавиться, капає віск… Насторожені, тривожні рухи дівчат, адже так легко сполохати долю, не розпізнати її в мінливому тріпотінні вогню… Злетіла хустка в дівочих руках ласкавими крилами і засяяло обличчя радістю – буде все добре, і гарне весілля, і радість материнства, і щастя та злагода у домі! Блимнув вогник, і загасив посмішку на обличчі у іншої дівчини – немов тяжкою ковдрою накрило, пригнуло до землі дівочий стан – невже недоля чекає?
Неперевершене виконання цього хореографічного твору завершило український блок від ансамблю «Світанок».
Але це був не останній танок у конкурсній програмі. Справжнім шедевром виконавської майстерності можна вважати композицію «Tоtentanz» на музику Ференца Ліста, що завершувала виступ ансамблю на високій емоційній ноті. Справжня драма, напруженість, сум’яття почуттів читались у кожному русі учасниць... 
Браво, ансамблю «Світанок»! Браво, Кіровоградщині. 
Такою була думка залу та членів журі, які заслужено нагородили ансамбль «Світанок» 
Диплом І ст.в номінації «Класичний танець»
Та Дипломи ІІ ст. у номінації «Народна хореографія» та «Сучасна хореографія».