Партнери

Календар

«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 

Опитування

Чи подобається вам оновлена версія сайту?

Облако тегов

earth song, анюта, в гостях у казки, вікторія, кіровоград, київ, лещенко, майдан, майданс, мистецтво, надія, пролісок, росінка, танець, форсаж, хореографія, час пік

Робота балетмейстера з художником (частина 1)

Тема 4. Робота балетмейстера з художником (частина 1)

План

1.    Співавторство балетмейстера й художника.

2.    Оформлення сценічного простору.

3.    Особливості сценічного одягу.

 

Напрями живопису, їх поділ та характеристика.

1. Реалістичний - інформативний.

2. Абстрактний - психологічний.

Перший через інформацію психологічно впливає на глядача конкретикою.

Другий через асоціативне сприйняття несе заряд енергії психологічного характеру.

Твори живопису починаються з площини:

а) прямокутник, витягнутий вгору;

б) квадрат;

в) прямокутник, витягнутий по горизонталі

Коротка характеристика площини на прикладах відомих творів Саврасова, Сурикова, Рєпіна.

Центр площини як точка перетину діагоналей – це місце головної дії. Все інше грає на головне ритмом та пропорціями, як приклад Суриков – "Бояриня Морозова".

 

 alt

Колір має психологічний вплив:

Детальніше… 0 2413 переглядів

Робота балетмейстера з художником (частина 2)

Тема 4. Робота балетмейстера з художником (частина 2)


В художникові цінують активність в інтерпретації драматургії, вміння мислити цілим, тому що ідея прикрашати лежить в основі декоративного мистецтва, а ідея вирішення драми лежить в основі роботи художника театру. Театральний художник мусить бути трохи філософом, будучи вже поетом.

         Балетмейстер і художник, починаючи спільну роботу, програють десятки варіантів художнього вирішення спектаклю, тобто оформлення,  маючи на увазі декорації, костюми і світло, які об'єднуються в художній драматургії твору. Видатні режисери і балетмейстери починали свої реформи з декорацій та костюмів в балеті, відтворюючи цілісну картину спектаклю, поєднуючи кольорові плями костюмів із декораційним фоном. Декорації – картини, які творив художник, відтворюють епоху, в якій відбувалася дія.

         В балеті зрима сторона домінує, декорації інколи стилізувались графічно, через таку стилізацію мотиви фольклору надихали художника і балетмейстера на нові цікаві рішення. Спектакль – це картина, в якій колір, ритм, рух і навіть мовчання об'єднані цілим. "Ні на мить не забувайте, що ви в театрі, як в картині, – писав В.Мейєрхольд. – Чим більша картина, тим сильніше відчуття життя".

 

alt

“Гаяне”. Танець з шаблями.

 

Детальніше… 0 2219 переглядів

Робота балетмейстера з художником (частина 3)


alt

Балет “Спартак”. Москва Великий театр СРСР.

 

Отже, декорації-конструкції – це організація реального матеріалу в реальному просторі, це проблема активної дії планомірного впливу на глядача. Конструкція організує сценічний простір для дії. Тільки через динаміку в ситуаціях ми можемо відповісти на питання, чи показувати людину в лісі, чи ліс, в якому є людина (прикладом є ліс, що оживає, в балеті "Шуралє").

         Все, що будується на сцені, будується для дії актора, тому ритм сходів, уклін і розмір пандусу окреслює ігрове поле актора в реальному просторі та часі як реальні величини.

         Одяг для актора, який створюється художником, – один із основних компонентів матеріальної культури. Народний одяг розвивався і вдосконалювався протягом століть, вбираючи багатовіковий досвід та засвоюючи кращі традиції. Процес цей відбувався, зазнаючи впливу історичних, соціально-економічних та культурних факторів у тісному взаємозв'язку з культурою сусідніх народів. Народний одяг зберігає віками вироблену доцільність крою, пристосованість до природно-географічних умов, смак естетичного втілення, глибину художнього
Детальніше… 0 1874 переглядів

Робота балетмейстера над народною та сюжетною тематикою (частина 1)

Тема 5. Робота балетмейстера над народною та сюжетною тематикою (частина 1)

План.

1.    Робота балетмейстера над створенням народного сценічного танцю.

2.    Послідовність хореографічної розробки твору.

3.    Художнє оформлення хореографічного твору.

 

         Ця тема вважається підсумковою всіх попередніх тем з курсу "Мистецтво балетмейстера"

         Робота балетмейстера під час створення народносценічного танцю досить складна. Іноді складалась хибна думка, що танець можна створити, не відходячи від столу (описати загальну дію, вказати рухи, фігури, ракурси та жести). Насправді ж немає професії більш виснажливої у фізичному і розумовому відношенні, ніж професія балетмейстера-постановника. Адже він має не тільки створити танець в своїй уяві, але й вміти показати його виконавцям і через танцювальні рухи та їх характер передати зміст твору. Орієнтуючись на задум, постановник мусить розібратися в темі та формі майбутнього твору, встановити послідовність мізансцен і окремих фігур, підібрати відповідну музику і вирішити з художником питання костюма та загального оформлення.

Детальніше… 0 2144 переглядів

Робота балетмейстера над народною та сюжетною тематикою (частина 2)

Робота балетмейстера над народною та сюжетною тематикою (частина 2)

 

3. Добір музичного матеріалу.

         Музика і танець розвивались, взаємозбагачуючи одне одного. Зміст музики розкриває емоції танцювальних рухів, настрій і характер образів танцю. Метроритм музичного твору, співвідношення його частин пов'язані з композиційною побудовою танцю, тому в хореографії переважає музика яскрава, образна, метроритмічно чітка і ясна.

         Щодо музики в сюжетному танці, то тут виникають додаткові вимоги.  Музика здатна і повинна виражати внутрішні почуття людини, її душевний стан: радість, смуток, горе, журбу і т.ін., відтворюючи справжні музичні драми. Все це особливо важливе для створення сюжетних танців.

         Вдале вирішення музичного супроводу є гарантом успіху сценічного твору.  Робота з фонограмами із подрібненими частинами готового твору (скорочення) має бути дуже обережною, щоб не порушити його цілісність.

Детальніше… 0 1891 переглядів

Робота балетмейстера над народною та сюжетною тематикою (частина 3)

Робота балетмейстера над народною та сюжетною тематикою (частина 3)

 

7. Знайомство виконавців з сюжетом майбутнього твору, його ідеєю: детально викладається зміст і характеристика дійових осіб; малюється найбільш доступно картина, яка б захопила уяву виконавців, наводяться приклади подібних робіт, спроби вдалих та невдалих рішень цієї теми.

         Після прослуховування музики виконавці приступають до вивчення тексту та знайомства з малюнком. Однією з помилок постановника є багаторазове повторення вдалого руху або малюнка, що охолоджує сприйняття танцю глядачем. Не завжди, особливо в сюжетних танцях, доцільна симетрія малюнка. В таких випадках логічною може бути асиметрія.

          Ж.Ж.Новер  - про наслідування законів живопису в побудові композиційного вирішення малюнка в хореографічних творах.

Основні програмні вимоги та послідовність засвоєння тем, необхідних майбутньому балетмейстерові-постановнику

Балетмейстер, розкриваючи тему, мусить першим побачити майбутній твір в уяві та переконати співавторів - композитора і художника – в доцільності певної роботи. Тільки співдружність є гарантом успіхів у творчій роботі.

1. Теоретична основа, на якій базується робота балетмейстера-постановника:

а) музика, її компоненти, структура та форма за жанрами. Танець мусить знайти ідейну та емоційну опору в музиці, тому зміст та музична форма повинні відповідати змісту та формі хореографічного твору;

Детальніше… 0 2025 переглядів

Видатні балетмейстери ансамблів народного танцю

Тема 6. Видатні балетмейстери ансамблів народного танцю

Під час лекцій з історії хореографії ми вивчаємо спадщину видатних театральних балетмейстерів, які зробили великий внесок у розвиток балетного мистецтва, починаючи з реформ Ж.Ж.Новера, які продовжуються і нині.

Сьогодні ми познайомимось з балетмейстерами, які створили нову форму танцювального мистецтва. Це – ансамблі народного танцю або танцювальні групи при хорових колективах. Ця форма танцювального мистецтва не мала своїх традицій. Про тих, хто першим зробив свій внесок в побудову нової форми, ми мусимо знати, вивчаючи їх роботи.

І.Мойсєєв починав свій творчий шлях молодим балетмейстером Великого театру в Москві. Після першого всесоюзного фестивалю народного танцю в 1936 році рішенням уряду на початку 1937 року створюється ансамбль народного танцю Радянського Союзу. Засновником та незмінним керівником цього колективу стає І.О.Мойсєєв. Все, що зроблено цим художником, є найвищим досягненням в розвитку народносценічного танцю. Не аналізуючи всіх його програм і танцювальних композицій, які ввійшли до них, досить сказати, що з цього почалось життя нової форми у всіх союзних республіках, в сусідніх країнах, а пізніше і у всьому світі. І.Мойсєєв вивів народносценічний танець на рівень балетного театру, це стимулювало глибоке вивчення його спеціальними вищими навчальними закладами.

П.Вірський, будучи театральним балетмейстером, велику увагу приділяв народним танцям України. Наприкінці 1937 року разом із балетмейстером М.Болотовим заснував ансамбль народного танцю України. Досвід роботи в театрі дозволив П.Вірському через театральний мистецький синтез глибоко пізнати суть народного танцю, по-філософському розкривати народні теми. Значним успіхом роботи П.Вірського є період після повернення його до Києва. Ансамбль танцю України стає еталоном цієї форми не тільки на Україні, а й далеко за її межами. Вдумлива, глибока творча робота знайшла багато прихильників, тому творчість П.Вірського стає епохою в українському мистецтві. Його програма від монументальних творів, таких як "Гопак", "Запорожці", "Ми пам'ятаємо" і цілого ряду високохудожніх хореографічних мініатюр, таких як "Подоляночка", "Чумацькі радощі", "Чого верба плаче", "Ой, під вишнею" та "Сестри" є сьогодні і будуть ще довго неперевершеним художнім рівнем.

Т.Устинова – головний балетмейстер російського хору ім. П'ятницького. На цій посаді – з 1938 року, з дня заснування є незмінним керівником танцювальної групи цього колективу. Т.Устинова поклала початок побудові вокально-хореографічних композицій, в яких були залучені хор, оркестр і танцювальна група. Взірець цих робіт канонізували форму для подібних колективів союзних республік та сусідніх країн.

Н.Надєждіна – керівник та засновник ансамблю народного танцю "Берізка". Це перший жіночий колектив, який будував свою програму на вокально-хореографічній основі російських хороводів. Пізніше, з появою чоловічої групи в ансамблі "Берізка", оригінальність цього колективу була дещо втрачена, але змішаний склад ансамблю дав можливість балетмейстеру братися за нові форми, такі як мініатюра та танцювальні композиції для всього складу ансамблю.

Детальніше… 0 6877 переглядів