Партнери

Календар

«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 

Опитування

Чи подобається вам оновлена версія сайту?

Облако тегов

earth song, анюта, в гостях у казки, вікторія, кіровоград, київ, лещенко, майдан, майданс, мистецтво, надія, пролісок, росінка, танець, форсаж, хореографія, час пік

Програма (лібрето). Композиційний план (частина 2)

Тема №4. Програма (лібрето). Композиційний план  (частина 2) 

 

4. Сценарій (від італійської – сцена, сюжетна схема) – композиційний план, це вже докладно розроблена балетмейстером послідовність танців, пантомімних сцен в кожній картині та епізоді. Сценарій, побудований на основі сюжету, мусить враховувати хореографічну драматургію, яка є основою для роботи композитора. Відсутність слова в балеті орієнтує композитора і балетмейстера-постановника вирішувати людські взаємовідносини через музичну і пластичну виразність. Сценарій розкриває програму, її літературний матеріал з його драматургією в теперішньому часі. В підтвердження цього А.Глушковський писав: “Балет не має в своїй граматиці поняття майбутнього або минулого часу. Все трактується в теперішньому часі, інакше глядачеві важко буде зрозуміти перебіг подій на сцені”. В зв’язку з цим в балеті або в танцювальній композиції сприймається дія, яку ми бачимо своїми очима.

5. Лібрето (від італійського) – це коротке викладення змісту готового балету, яке написане для глядача.

         Таким чином, ми з’ясували, що таке програма, сценарій та лібрето.

         Написання музики розглянемо в такому порядку:                

Детальніше… 1 5568 переглядів

Третій та четвертий рік навчання. Вступ

Третій та четвертий рік навчання

 

Вступ

Метою предмета – "Мистецтво, балетмейстера" на третьому та четвертому роках навчання є вдосконалення знань студентів з компози­ції танцю, використання законів драматургії та створенню хоре­ографічних образів.

Після теоретичного засвоєння теми "Сценічна обробка фольклорного матеріалу", студенти під керівництвом викладача аналізують музичний та хореографічний матеріал, зібраний до теми. Починається послідовна творча робота над написанням композицій­ного плану. На основі музичного рішення образу студенти зна­ходять пластичне (хореографічне) його вирішення, використо­вуючи для цього композицію танцю, яка обумовлюється змістом з  використанням законів простору та часу.

Танець тим переконливіший і реалістичніший, чим більше засоби виразності відповідають характеру образу. Немає танцю без образу.

Робота з художником починається задовго до створення танцювального тексту, бо костюм виконавця зумовлює відповідні рухи. Костюм має бути правдивим з позиції народності та епохи, він доповнює образ та динаміку танцю.

Детальніше… 0 1560 переглядів

Сценічна обробка фольклорного матеріалу (частина 1)

Тема 1. Сценічна обробка фольклорного матеріалу (частина 1)

План

1.     Народна музика й танець, сценічні їх варіанти.

2.     Ступені стилізації – обробки.

3.     Послідовність в обробці народного оригіналу.

 

 

         Аналізуючи історичний шлях розвитку народної хореографії від танцю "для себе" до мистецтва народно-сценічного танцю, ми мусимо пізнати закони, які зумовили обробку народного надбання за вимогами сценічного мистецтва.

         Процеси праці зумовили відповідний ритм. Рухи, пов’язані з ритмом, через гру та імпровізацію, породили танець. Все, що оточувало людину і чим вона жила, стимулювало виникнення обрядів та ритуалів. Народний танець – це літопис народу. В танці відбились географічні, національні та побутові умови, які і розрізняють танці народів між собою.

         Обробляючи фольклорний матеріал, необхідно враховувати особливість оригіналу, аби головне, відмінне від інших, було присутнє в сценічному варіанті твору.

Детальніше… 0 2402 переглядів

Сценічна обробка фольклорного матеріалу (частина 2)

Тема 1. Сценічна обробка фольклорного матеріалу (частина 2)


1. Перший ступінь – поверхова стилізація – це обробка танців, які вже мають народом складену традиційну форму в малюнку та тексті. Їх треба пристосувати до сценічного виконання. Ця робота мусить бути дуже обережною, інакше не вийде того, що ми збираємось зробити. Прикладом можуть бути гуцульські танці "Аркан" та "Решето". Ці танці мають свою музику, основний хід, чітко визначені фігури в малюнку та виразні конкретні рухи, які виконуються за командою ведучого.

         Працюючи над сценічним варіантом цих танців, використовуючи закони простору і часу, варто передбачити вихід на сцену через експозицію, підвести зав’язкою до основного малюнка "коло". Розвиток дії вже заздалегідь закладений в ці танці через послідовність фігур та виконання окремих рухів після команди ведучого. Тому при цьому ступені стилізації лишається уникати зайвих повторів, а присутність глядача потребує в розробці розкрити "коло" та повернути малюнок в короткому епізоді на зал, зберігаючи основу тексту.

         До кульмінації варто повернутися в малюнку на динамічне "коло". Дотримуючись форми, розв’язкою дії закінчуємо обробку. Вона може бути раптовою, з зупинкою на сцені або динамічним виходом зі сцени.

Додаткові вимоги до сценічного варіанту цих танців можуть обмежитись цікавою оркестровою розробкою мелодії та костюмом, який би не обтяжував, а підкреслював динаміку танцю. 

 

alt

“Танець карпатських лісорубів”  

 

Детальніше… 0 3578 переглядів

Робота балетмейстера в колективі художньої самодіяльності (частина 1)

Тема 2. Робота балетмейстера в колективі художньої самодіяльності  (частина 1)

План

1.    Організаційна та навчально-виховна спрямованість роботи в колективах художньої самодіяльності.

2.    Концертна діяльність в дитячих колективах художньої самодіяльності.

3.    Специфіка постановочної роботи в дитячих танцювальних колективах.

 

Робота балетмейстера в колективі художньої самодіяльності цікава, але й складна, бо вона має поєднувати в собі обов'язки організатора, вихователя, творця і постановника, художника з костюмів, репетитора тощо.

До часів перебудови самодіяльність в загальній культурі народу розглядалась як ланка в ідеологічному вихованні мас. "Національна за формою, соціалістична за змістом" фінансово підтримувалась, а перегляди, звіти та фестивалі стимулювали роботу самодіяльних колективів. На Україні, не тільки в столиці, а майже в кожній області створювались професійні колективи (народні хори з танцювальними групами та ансамблі пісні і танцю). Кількість цих колективів згодом переросла потребу, тому виникли проблеми кадрів як в керівниках, так і у виконавцях, а згодом постали проблеми і в концертній діяльності. Кількість, як бачимо, не перейшла в бажану якість, і складність цієї ситуації особливо відчутна в наші дні.

Детальніше… 0 2846 переглядів

Робота балетмейстера в колективі художньої самодіяльності (частина 2)

Тема 2. Робота балетмейстера в колективі художньої самодіяльності  (частина 2)

 

 

Природньою потребою молодої людини є потреба виразити себе в мистецтві незалежно від професії, яку вона має або збирається набути. Люди в більшості своїй обдаровані природою,  але початкова підготовка, а потім виступи перед глядачем дають можливість зрозуміти – однієї обдарованості мало. Потреба майстерності стає вже не теоретичною, а практичною.

Висока культура, інтелект і яскраво виражені здібності, талант не одиниць, а десятків, сотень людей дозволять повірити в те, що за умов правильної організації навчально-виховного процесу обдарована людина може придбати другу професію. Тому я хотів би зупинитися на питанні системи роботи з обдарованими дітьми.

В ідеалі - це державний хореографічний комплекс народного артиста України професора А.Короткова. На жаль, він - один в державі. Тому проблеми самодіяльних колективів треба вирішувати через можливості школи. Я радив би почати з того, з чого починав сам – "ятранська" система, яка свого часу виправдала себе. Роботу в школі по створенню танцювального колективу потрібно починати з молодших класів, щоб до закінчення учнями школи мати колектив з програмою і напрацьовану систему замін виконавців, що вибувають, закінчивши школу.

 Для створення колективу необхідно:

1. Організація однієї або двох підготовчих груп, до яких відбирають дітей за віком і відповідними даними. Вся робота планується за принципом виявлення кращих, яких через півроку-рік відбирають до старшої групи (у нас називали їх стажистами), не припиняючи роботи в підготовчій групі.

2. Старша група (стажисти) працює за ускладненою програмою, яка дає можливість підготувати та відібрати дітей до основного складу.

Детальніше… 0 2168 переглядів

Робота балетмейстера в колективі художньої самодіяльност (частина 3)

Тема 2. Робота балетмейстера в колективі художньої самодіяльност (частина 3)


3. Концертна діяльність колективу 

1.    Виступи з окремими танцями в зведених концертах.

2.    Самостійні виступи колективу при наявності програми або звіти колективу наприкінці навчального року.

3.    Участь колективу у конкурсах.

Детальніше… 0 1743 переглядів

Зміст постановчої роботи в дитячих хореографічних гуртках

Зміст постановчої роботи в дитячих хореографічних гуртках

Вивчаючи педагогічний досвід естетичного виховання засобами хореографії, ми маємо можливість переконливо довести, що заняття танцем збагачують можливості виховної роботи з дітьми (естетичне та фізичне виховання, а також ріст загальної культури дітей).

Знайомство з танцювальним мистецтвом збільшує коло дитячих інтересів, залучає їх до творчого процесу в побудові образу танцю, виховує емоційне ставлення до мистецьких творів. Досвід роботи з дітьми показує, що танці з дією (сюжетом), який має розв'язку в кінці дії, емоційніше сприймаються дітьми, ніж танці, які несуть тільки певний настрій. Ця особливість дитячого сприйняття націлює педагога на побудову та розкриття танцювальних сюжетів, які б мали виховне значення.

Відбір та використання рухів в побудові конкретного образу розвивають у дітей спостережливість та фантазію. Щоб привернути увагу дітей до музики, необхідно ретельно підбирати музичний матеріал, який би був зрозумілий за будовою та змістом. Музика мусить допомагати дітям в розкритті хореографічного образу.

Детальніше… 0 5255 переглядів

Робота балетмейстера з композитором (частина 1)

Тема 3. Робота балетмейстера з композитором (частина 1)

План.

1.    Музика – душа танцю.

2.    Творча співпраця балетмейстера і композитора.

 

 

         Балетна вистава або окремі танцювальні композиції народжуються завдяки творчому процесу, в якому беруть участь сценарист, балетмейстер, композитор. Сценарист і балетмейстер розкривають драматургічну основу дії, тому сценарій є тією основою матеріалу, до якої пишеться музика. Співавтором балету є композитор, який втілює ідею і сюжет твору в музичних образах.

         В розвитку і взаємодії образів народжується музична драматургія балету, яка і є основою для хореографії – без музики нема танцю.

         "Музика для танцю, – писав Ж.Ж.Новер, – те ж саме, що слова для музики... Добре написана музика повинна говорити живописуючи".

Детальніше… 0 2727 переглядів

Робота балетмейстера з композитором (частина 2)

Тема 3. Робота балетмейстера з композитором (частина 2)

 

Новим в музичній драматургії є те, що композитори, через протиріччя дійсності, що оточує героїв (адажіо Спартака і Фригії), в пластичну мелодію вплітають  трагічні і героїчні теми, які своєю виразністю збагачують любовну тему, тобто "дует згоди". На відміну від перших з'явились і "дуети протиріч" (Марії і Зареми в балеті "Бахчисарайський фонтан"), і, як пафос протиборства, є дует "Зустріч" (Данило і господарка Мідної гори в балеті Прокоф'єва "Кам'яна квітка").

         Спільна робота балетмейстера і композитора над художньою досконалістю музики до конкретного сценарію є запорукою успіху хореографа-постановника.

         Музика через ритм, стиль епохи і характер народу стимулюють фантазію балетмейстера під час побудови танцювальних образів. Композиторові, який пише музику на замовлену хореографом тему, дуже важливо бути з ним однодумцем в драматургічній побудові хореографічного твору.

Детальніше… 0 2277 переглядів