Третій та четвертий рік навчання

Вступ

Метою предмета – "Мистецтво, балетмейстера" на третьому та четвертому роках навчання є вдосконалення знань студентів з компози­ції танцю, використання законів драматургії та створенню хоре­ографічних образів.

Після теоретичного засвоєння теми "Сценічна обробка фольклорного матеріалу", студенти під керівництвом викладача аналізують музичний та хореографічний матеріал, зібраний до теми. Починається послідовна творча робота над написанням композицій­ного плану. На основі музичного рішення образу студенти зна­ходять пластичне (хореографічне) його вирішення, використо­вуючи для цього композицію танцю, яка обумовлюється змістом з  використанням законів простору та часу.

Танець тим переконливіший і реалістичніший, чим більше засоби виразності відповідають характеру образу. Немає танцю без образу.

Робота з художником починається задовго до створення танцювального тексту, бо костюм виконавця зумовлює відповідні рухи. Костюм має бути правдивим з позиції народності та епохи, він доповнює образ та динаміку танцю.

Щоб виконавці танцю не були ізольованими фігурами поза часом і простором, студенти повинні використовувати надбання конкретного етносу в музиці, літературі, живописі та народно-прикладному мистецтві. Інформативність реалістичного мистецтва несе і психологічний вплив.

Танець – це картина, в якій колір, ритм, рух і навіть мовчання об'єднані цілим.

В даному посібнику використані матеріали провідних хореографів, видатних театральних діячів, досвід роботи викладачів кафедри хореографічних дисциплін Кіровоград­ського педагогічного університету та досвід автора.

Зміст роботи.

Головне в обробці народного оригіналу. Кредо І.Мойсєєва. Ступені стилізації. Сценарій, підбір або написання музики. Текст, малюнок в умовах обробки.  Організаційна робота в колективах художньої самодіяльності. Робота балетмейстера з композитором та акомпаніатором. Стиль, характер епохи та народу через  музичне вирішення. Театральний художник як співавтор сценічного твору. Спектакль – сценічна дія, що сприймається через тримірність у просторі. Організація простору у часі. Завдання сценічного одягу, його розвиток, історична довідка.  Загальний тональний план сценічної дії. Послідовність в постановчій роботі. Поняття достовірності. Драматургічне бачення. Образ та лінія його дії. Ансамбль танцю. Ансамбль пісні і танцю як нова форма. Засновники нових хореографічних форм та їх творчість: І.Мойсєєв,  П.Вірський,  Т.Устинова,  Н.Надєждіна,  М.Годенко, Л.Калінін, Я.Чуперчук, К.Балог, І.Попович, М.Вантух, В.Михайлов, Г.Клоков, Д.Ластівка, А.Кривохижа.