Тема № 3. Балетмейстер і сфера його творчої діяльності (частина 2)

Специфіка роботи балетмейстера:

         1. Ансамбль танцю. Програма складається з окремих танцювальних номерів та вибудовується як кожний номер за законами драматургії. Вона повинна мати початок, потім вибудовується послідовність номерів в жанровому відношенні (героїка, лірика, гумор), за формою - масові танці, мініатюри, жіночі хороводи, чоловічі танці. Враховується контрастність,  динаміка, емоційний рельєф програми та фінал - необхідна умова концертного виступу танцювального колективу.

         2. Ансамбль пісні і танцю. Ці колективи мають три складові частини: хор, оркестр, танцювальна група. Вокально-хореографічні композиції, якими починають та закінчують програму, в яких бере участь весь колектив; танцювальна група представлена у програмі окремими номерами чи в пісенно-танцювальних картинах, ілюструючи, розкривають сюжет пісні. Робота балетмейстера в таких колективах має більше можливостей, тому що танцювальні постановки мають допоміжні барви (звучання хору та участь його у масових сценах, що підсилює відеоряд всієї танцювальної композиції).

         3. Музично-драматичний театр (також  в опереті). Оскільки основою спектаклю є текст п’єси, робота балетмейстера повністю залежить від бачення п’єси режисером, який ставить перед балетмейстером завдання: оформлення окремих сцен за участю танцювальної групи, танцювальні номери-вставки, інколи - танці для характеристики окремих персонажів, масові сцени з танцем, як кульмінація та завершення окремих сцен і спектаклю в цілому. Театр -  це синтетичне мистецтво.

         4. Балет на льоду. В основі виражальних можливостей на льоду є саме ковзання, тому побудова танцювальної фрази на музику починається з малюнка ковзання і вкраплювання елементів танцю, зручних для виконання в момент ковзання. Малюнки в балеті на льоду будуються з урахуванням одних виходів, які знаходяться за спиною, тоді як глядач - з трьох боків і зверху. Робота балетмейстера складається з постійного  творчого контакту з тренером по ковзанню на льоду.

         5. Художня гімнастика. Тренерами художньої гімнастики залучається хореограф для створення композицій на вже готові спортивні елементи для побудови групового виступу. Завдання балетмейстера – запропонувати малюнок танцю, зручний для виконавців та цікавий для глядачів і створити номер за законами драматургії.

         6. Зведені концерти.  Пролог та фінал.  Велика кількість учасників орієнтує балетмейстера та режисера на визначення основного завдання – як повинна виглядати кінцева точка (картина). Тому іноді цю роботу починають з кінця, свторюючи картину з урахуванням декорацій. На певну кількість музики виводять групи, перед ними ставлять завдання на відведеному для них місці. Щоб не було хаосу, точно обговорюється малюнок та відмічаються точки для орієнтації. Це важливо при проведенні концертів у спортзалах чи на стадіонах, треба враховувати, що глядач бачить малюнок дії зверху.

         7. Бальні та спортивні танці. Крім програмних завдань (стандартна-європейська, латино-американська програми), є групові виступи, орієнтовані на композицію-малюнка та драматургічну побудову. Можна також створити варіанти національних програм, наприклад, танці, зроблені мною та Б.Стрельбицькою "Ятраночка", "Кладочка", "Закарпатський бальний".

8. Фестивальні процесії. Колона, яка вибудовується колективами, що беруть участь у фестивалі, рухається по заздалегідь наміченому маршруту. В момент зупинки колони кожний із колективів виконує свою композицію на 1 хвилину, не більше, пам’ятаючи, що глядач знаходиться з двох боків вулиці. Тому композиції повинні бути універсальними за своїм виконанням. Через те, що колона може не зупинятися, танцювати доводиться в процесі руху. Все мусить бути коротко і ефектно.

9. Масові сцени відкриття та  закриття фестивалів, як і зведені концерти, їх прологи та фінали заздалегідь обговорюються з постановчою групою. Прикладом є Міжнародний фестиваль в місті Сент (Франція),  де відкриття будувалося на фоні Тріумфальної арки, а закриття – в старовинному амфітеатрі і все висвітлювалося так, що  напіврозвалені споруди художньо доповнювали виступи колективів та масові сцени.

"Мистецтво балетмейстера" (Методичний посібник ) А.М. Кривохижа