Партнери

Календар

«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 

Опитування

Чи подобається вам оновлена версія сайту?

Облако тегов

earth song, анюта, в гостях у казки, вікторія, кіровоград, київ, лещенко, майдан, майданс, мистецтво, надія, пролісок, росінка, танець, форсаж, хореографія, час пік

Тема № 3. Балетмейстер і сфера його творчої діяльності (частина 1)

План.

1.    Балетмейстер – фахівець – хореограф.

2.    Сфера творчої діяльності балетмейстера.

3.    Специфіка роботи балетмейстера в різних творчих колективах.


         Балетмейстер (від німецької) – майстер балету, автор і режисер, постановник балетів та концертних танцювальних номерів. Як правило, це людина, яка володіє досвідом виконавця і професійно збагнула всі види сценічної та народної хореографії, знає закони сцени та музичної форми, а також живописно-декоративні оздоблення. Він створює режисерську концепцію сценічної дії, хореографічний текст, створює хореографічний твір, користуючись виражальними можливостями пантоміми та танцю. В співпраці з композитором та художником створює нове або, виступаючи як реставратор з концертмейстером, відновлює старі балети або номери.

         Стародавній грецький письменник Лукіан говорив: "Балетмейстеру необхідно вивчити історію, міфологію, поетичні твори, бути грамотним в музиці та режисурі. Він повинен поєднувати в собі талант поета з талантом живописця". Відомий російський балетмейстер К.Гойлейзовський говорив про свою самоосвіту: "Займався всім, що мене вабило: історією хореографії, живописом, скульптурою, прикладним мистецтвом. Багато років займався музикою, звідси у мене розвинувся слух та ритм. Цікавими для мене були філософія та психологія, але навіть знання всього цього дуже мало для сучасного балетмейстера". Р.Захаров додатково закінчив курс режисури в театральному інституті, а Л.Іванов володів інструментом (фортепіано) так, що здивував композитора, зігравши найскладнішу частину його твору напам’ять.

Одним з перших теоретиків мистецтва танцю був Ж.Ж.Новер, який в своїй книзі писав: "Тільки знаючи життя балетмейстер зможе найти ту долю правди, яка дасть можливість розкрити ос­новні риси сценічного образу".

         Ж.Ж.Новер: "Живописцю чи балетмейстеру не легше створити поему чи драму у живописі чи танці, ніж поету чи драматургу. Твори мистецтв у танці не можна писати ногами доти, доки цими ногами не буде керувати голова". Ю.С.Мілентьєв в статті про скульптуру пише: "Передати в матеріалі не просто подібність та навіть характер людини, а створити сам процес мислення, складність внутрішнього світу, вловити невловиме". Ж.А.Гудон із його лукавим та саркастичним "Вольтером", О.Роден з його "Філософом" - "Мислителем", М.Антокольский, осягаючий важкі думи Івана Грозного, можуть бути прикладом творчих удач. Були яскраві приклади балетмейстерських удач, але танець та образ в ньому живе доти,  доки виконується. На основі спогадів очевидців – визнань з запізненням не буває. Із свого життєвого досвіду хочу додати, що крім фанатичної любові до цієї професії необхідна працьовитість, терпіння, художній смак та творче чуття. Як говорили мудрі: "Навчити цієї професії неможливо, а навчитися можна" (К.Станіславський).

         Що буде фантазією балетмейстера? Лібрето, музика чи кращі картини художників. (Все, що подобається і хвилює).

         Послідовність роботи в постановках балету чи окремого номера:

         1. Задум може будуватися на літературній основі – "Бахчисарайский фонтан", на історичній – "Спартак", на сюжеті казки – "Кам’яна квітка" Бажова, а також на народно-обрядовій основі – "Цвіт папороті" або "Весілля". Всі ці принципи відносяться і до танцювальної мініатюри.

         2. На основі зібраного матеріалу пишеться програма, тоді – сценарій чи композиційний план (в програмі сюжет розбивається на акти, окремі картини, епізоди до дуетів, варіацій та зв’язків між ними). Будується лінія дії персонажів з урахуванням законів драматургії, описуються всі ці моменти з урахуванням характеристики кожного персонажа в конкретній ситуації. Пояснюючи задум композиторові, підкріпить його показом, орієнтуючи на розмір, темп та характер музики в кожній частині-епізоді.

         3. Спочатку пишеться музичний клавір чи збирається та монтується фонограма. При зустрічах з музикантами уточнюються деякі моменти, зберігаючи намічену драматургію. Готова музика може підійти в тому випадку, коли номер не має складного сюжету, а музична драматургія збігається з вашим задумом або ж підказала новий задум. У випадку складного сюжету з наявністю дійових осіб, для яких необхідна музична характеристика в конфлікті, краще написати нову музику. В процесі постановчої роботи клавір допрацьовується, а після завершення постановчої роботи – оркеструється на певний склад оркестру та, в разі потреби, записується фонограма.

         4. Постановча робота починається з прослуховування музики з акомпаніатором чи фонограми. Створюється хореографічний текст до кожного епізоду, варіації, а також зв’язок сцен в цілому. Логічно вибудовується малюнок (положення виконавців в ракурсах, що підкреслюють характери образів в повній музичній відповідності з урахуванням місця дії, часу, а також національні особливості). Все сказане є підготовкою до конкретної роботи з трупою.

         В ідеалі (театр опери та балету) професія балетмейстера має такі амплуа: балетмейстер-творець, балетмейстер-постановник, балетмейстер-репетитор. Обов’язки кожного необхідно знати, а працювати доводиться частіше одному:

         1. Балетмейстер-творець – людина, яка знає специфіку балету, це – режисер та драматург. Він пише композиційний план, виконуючи всю необхідну роботу, погоджуючи питання з композитором, художником та балетмейстером-постановником.

         2. Балетмейстер-постановник (в більшості випадків – це в одній особі творець і постановник), одержавши або написавши композиційний план, замовляє або приймає готову, написану композитором музику, приступає до постановки. На музику по картинах від епізоду до епізоду, під фонограму або з акомпаніатором створює текст, мізансцени – малюнок. Після завершення вся ця робота переноситься в зал для роботи з трупою. Викликаються окремо солісти, групи за епізодами та картинами, готується окремо кордебалет, тобто масові сцени. Потім проводяться зведені репетиції з концертмейстером або під фонограму. Коли постановча робота закінчена, вона передається балетмейстеру-репетитору, який був присутній на всіх репетиціях і знайомий з задумом постановника.

         Спираючись на власний досвід, вважаю, що в роботі головне – творча форма. Не потрібно робити великих перерв в постановчій роботі, не потрібно чекати наснаги, вона прийде в процесі праці. В першу чергу слід продумати лінію дій персонажів, щоб вони не загубилися в масових сценах. Кращий тут радник – це логіка та відчуття міри. Треба боятися пересолу в епізодах та дотримуватися законів композиції та драматургії і пам’ятати що глядач повинен домислити, інакше йому буде нецікаво.

         3. Балетмейстер-репетитор з постановником та інспектором балету визначають 1-ий, 2-ий та 3-ій склад, проводять репетиції із складами всіх компонентів балету: вводи, зміни в разі потреби, а також готує спектакль до зведеної репетиції з оркестром, з кожним складом окремо. Закінчується робота над спектаклем на генеральній репетиції в костюмах, з декораціями та світлом, після чого відбувається здача спектаклю.


"Мистецтво балетмейстера" (Методичний посібник ) А.М. Кривохижа

 

скачать dle 10.3фильмы бесплатно
Вернуться назад »
  • Автор: maxim
  • Просмотров: 5601
  • Комментариев: 0
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.