Партнери

Календар

«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 

Опитування

Чи подобається вам оновлена версія сайту?

Облако тегов

earth song, анюта, в гостях у казки, вікторія, кіровоград, київ, лещенко, майдан, майданс, мистецтво, надія, пролісок, росінка, танець, форсаж, хореографія, час пік

Танцювальне мистецтво 

Східних слов'ян

Зародження різноманітних танців і музики сягає сивої давнини. Гуляння зі співами і танцями відомі були вже на ранньому етапі язичництва у період становлення східних слов'янських племен (IV-VII ст. н.е.), які відбувалися під час зустрічі племені, роду.

Обожнюючи сонце, грім, блискавку, вогонь, каміння та інші предмети слов'яни вклонялися їм. Весь світ, який їх оточував, сприймався ними в конкретних живих образах.

У селі Мартинівка на Київщині в одному із скарбів (VI ст.) були знайдені декілька срібних фігурок танцюючих чоловіків, кожен з них стоїть у позі, яка зафіксувала виконання танцювального руху типу напівприсядки.

Серед учасників обрядів і ігрищ поступово визначалися люди, які “плясали” краще за інших, співали, грали на різних інструментах, знали жарти, приказки, прислів'я, такі і звалися скоморохами.

Скоморохи — це універсальні актори: жонглери, акробати, співаки, танцюристи. Вони були чудовими майстрами своєї справи. Професіональна майстерність скоморохів — танцюристів і танцюристок — включала в себе і розвивала мотиви старовинних російських танців, багато з яких зберегли свою життєвість і поетичну силу до сьогодення. Основу виразних засобів скомороших танців складали різноманітні присядки, дробушки та інші суто національні рухи, які вимагали великої спритності та виразності.

Протягом багатьох століть ватаги скоморохів мандрували по слов'янській землі, несучи своє мистецтво у різні прошарки тодішнього суспільства. Про скоморохів складено багато різних пісень, прислів'їв та влучних приказок. В них змальовуються образи “удалої скоморощини”, веселих людей, які полюбилися народові.

У стародавньому мистецтві слов'ян музика, слово і танець були єдині.

Про це свідчать такі вирази як “грати пісню”, “водити пісню”. Зв'язок танцю і пісні в усі часи надавав народному танку особливої чарівності, мелодійності, співучості і змістовності. Найстародавнішими народними плясками на Русі були хороводи, які відображали процеси праці, побуту. Поряд з іншими були також мисливські, військові, релегійно-культові, які пов'язані з обожнюванням якого-небудь божества, частіше — сонця. Пробудження природи від зимового сну слов'яни відображали в плясках – іграх весняного свята “сьомик” або “русалії”. Під час цього свята юнаки і дівчата водили хороводи навколо берези, стрибали через вогнища, ворожили...

У день літнього сонцестояння, 23 червня, було свято Івана Купала. В цей день молодь стрибала через вогнище, пускала на воду вінки з квітів, водила хороводи. Восени славили родючу землю, справляли “обжинки”, а взимку святки. На святках ряжені виконували гротескні сатиричні і комічні танці. За святками — святкували масляну.

Найстаршим народним танцем у слов'ян був хоровод. Під спів у хороводі розігрувалися різні сценки. Відомі танець–гра “Заїнька”, “Горобчик”. Дуже поширені були народні пляски, як масові, так і сольні.

Під впливом церкви, а згодом і світської влади, скомороство з середини XVII ст. почало занепадати. Залишки його збереглися і донині у народних казках, оповіданнях тощо.

"Все про танець" (довідник школяра) А.Є.Коротков, А.П.Тараканова  
скачать dle 10.3фильмы бесплатно
Вернуться назад »
  • Автор: maxim
  • Просмотров: 4153
  • Комментариев: 0
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.