Партнери

Календар

«    Жовтень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 

Опитування

Чи подобається вам оновлена версія сайту?

Облако тегов

earth song, анюта, в гостях у казки, вікторія, кіровоград, київ, лещенко, майдан, майданс, мистецтво, надія, пролісок, росінка, танець, форсаж, хореографія, час пік

Передмова

Передмова

 

Історія мистецтва танцю сягає сивої давнини. На зорі свого існування людство відкрило засоби вираження думок, емоцій, вчинків через рух.

Танець безмовний. У ньому не звучить слово. Але виразність пластики людського тіла, музичних ритмів і мелодій виявляється могутньою силою, тому мова танцю інтернаціональна і зрозуміла всім.

Спочатку людство вкладало в танці свої уявлення і вірування — танець був обрядом. У танку людина просила у невідомих богів щасливого полювання, доброго врожаю, спасіння від хвороб. Обрядові танці і донині зустрічаються у деяких первинних племенах Австралії, Африки, американських індійців, а також в танцях народів Півночі Росії — коряків, остяків, чукчів — і сьогодні продовжують відлунювати риси стародавніх ритуалів предків, які через танцювальні заклинання ловили нерпу, рибу, полювали на диких тварин. Пройшов час, людство все енергійніше відкривало таємниці світоутворення і танці втратили своє первинне магічне значення.

Танці первинних людей замінили сценічні танці стародавніх греків і римлян, хороводи, бранлі, з'явилися перші балети.

 

хочете дізнатися більше, натисніть "читати далі" 

Детальніше… 1 2501 переглядів

Танці стародавніх країн.Греції

Невеликий екскурс в історію танцю

Танці стародавніх країн

Греції

Найбільшого культурного розвитку у ранній історичний період досягла Греція. У житті стародавніх греків танці займали велике місце. Греки надавали важливого значення не лише розумовому розвиткові людини, але й фізичному удосконаленню кожного члена суспільства. В них існувало чимало танців, які були тісно пов'язані зі співами і музикою, і виконувалися на загальних святах, сімейних і особистих урочистостях.

Танці у стародавній Греції поділялися на священні, що виконувалися у храмах перед статуями богів, суспільні, до яких входила велика група войовничих танців, міські, сільські та сценічні танці, що виконувалися у трагедіях і комедіях.

Греки не відділяли танці від пантоміми, вони не визнавали танцю як звичайного поєднання ритмічних рухів і красивих положень тіла, навпаки, вони прагнули, перш за все, того, щоб кожний рух виражав якусь думку, дію, вчинок.

Детальніше… 0 5139 переглядів

Танці стародавніх країн.Італія

Невеликий екскурс в історію танцю

Танці стародавніх країн

Італії

Відомо, що біля колиски мистецтва хореографії стояли античні музи: Тера, Сіхора, Евтерпа, Талія, Ерато, музи танцю, музики, поезії і живопису та їх покровитель — Аполлон.

Італія зберігала і розвивала традиції античного мистецтва.

Суворі римські воїни перших століть нашої ери особливо захоплювались військовими танцями. За переказами, їх ввів Ромул. Були у римлян і танці жреців, що славили Богів, вони нагадували скоріш святкові процесії.

Пізніше виникли сценічні танці. Витоки їх — у сільських святах, у зборі врожаю. Видовище, як правило, організовувалося до щорічних календарних свят.

Детальніше… 0 5481 переглядів

Танці стародавніх країн.Єгипту та Індії

Невеликий екскурс в історію танцю

Танці стародавніх країн

Єгипту та Індії

Єгипет 

Єгипетьска культура — одна з найдавніших у світі. Про її високий розвиток свідчать різноманітні літературні твори. Походження танцю єгиптян пов'язане з епохою фараонів. При дворі фараона організовували цілі трупи танцюристів, які виконували мімічний танок та інший вид танцю, в яких демонструвалася граціозність, спритність. Взагалі танці стародавнього Єгипту досить різноманітні, осмислені, з дотриманням певної симетрії, руки трималися під кутом. На честь померлих вони водили хороводи, заклавши руки за голову. Збереглася назва їх танцю “Вітер”.

Основний танець, характерний для єгиптян — танець живота.

Єгиптяни — основоположники танцювальної техніки і підтвердженням тому є зображення танцюриста на одній із гробниць (5000 р. тому) і виявлено, що він виконує рух, подібний до танцювального руху “пірует”.

Відомо, що при храмі Алюна було відкрито хореографічну школу.

В Єгипті організовувалися різноманітні трупи танцюристів при дворі фараона, крім того, існували бродячі, приватні трупи. Танцюристи ділилися на дві групи: 1 – альмеї, 2 – гаазі.

Альмеї — привелигіровані танцюристки. Вони обов'язково вивчали музику, повинні були співати, їх ставили вище знаті, на рівні з богами.

Гаазі — більш прості танцюристки. Вони виступали на вулиці під час свят.

У ХХ столітті єгипетські танці привозять до Європи. Єгипетські танці використовують у балетних виставах: “Клеопатра” (комп. О. Аренський), “Дочка фараона”(комп. Ц. Пуні).

Детальніше… 0 5654 переглядів

Танцювальне мистецтво середньовічної Франції та Іспанії

Невеликий екскурс в історію танцю

Танцювальне мистецтво середньовічної Франції та Іспанії

Різноманітні і багаті за змістом були танці й інших народів.

Відомо, що кожна історична епоха має свої побутові танці. Стиль побутової хореографії багато в чому пояснюється історичними умовами життя людини. У похмуру епоху середньовіччя церковна ідеологія підпорядковувала собі літературу, театр. На танці церковники люто нападали, вважаючи їх насланнями сатани, гріховним і богохульним дійством.

І все ж народне мистецтво було наповнене оптимізмом.

В урочистих весняних ходах, іграх і піснях прості люди славили життя, раділи сонцю, водили хороводи навколо молодих дерев. Саме тоді і з'явилися перші побутові танці.

Саме у феодальній Європі у зв'язку з появою побутових танців і намітився розрив між піснею і танцем, внаслідок якого згодом і утворилися два самостійних мистецтва — мистецтво танцю і мистецтво співу.

Детальніше… 0 4409 переглядів

Танцювальне мистецтво Східних слов'ян

Танцювальне мистецтво 

Східних слов'ян

Зародження різноманітних танців і музики сягає сивої давнини. Гуляння зі співами і танцями відомі були вже на ранньому етапі язичництва у період становлення східних слов'янських племен (IV-VII ст. н.е.), які відбувалися під час зустрічі племені, роду.

Обожнюючи сонце, грім, блискавку, вогонь, каміння та інші предмети слов'яни вклонялися їм. Весь світ, який їх оточував, сприймався ними в конкретних живих образах.

У селі Мартинівка на Київщині в одному із скарбів (VI ст.) були знайдені декілька срібних фігурок танцюючих чоловіків, кожен з них стоїть у позі, яка зафіксувала виконання танцювального руху типу напівприсядки.

Серед учасників обрядів і ігрищ поступово визначалися люди, які “плясали” краще за інших, співали, грали на різних інструментах, знали жарти, приказки, прислів'я, такі і звалися скоморохами.

Скоморохи — це універсальні актори: жонглери, акробати, співаки, танцюристи. Вони були чудовими майстрами своєї справи. Професіональна майстерність скоморохів — танцюристів і танцюристок — включала в себе і розвивала мотиви старовинних російських танців, багато з яких зберегли свою життєвість і поетичну силу до сьогодення. Основу виразних засобів скомороших танців складали різноманітні присядки, дробушки та інші суто національні рухи, які вимагали великої спритності та виразності.

Протягом багатьох століть ватаги скоморохів мандрували по слов'янській землі, несучи своє мистецтво у різні прошарки тодішнього суспільства. Про скоморохів складено багато різних пісень, прислів'їв та влучних приказок. В них змальовуються образи “удалої скоморощини”, веселих людей, які полюбилися народові.

У стародавньому мистецтві слов'ян музика, слово і танець були єдині.

Про це свідчать такі вирази як “грати пісню”, “водити пісню”. Зв'язок танцю і пісні в усі часи надавав народному танку особливої чарівності, мелодійності, співучості і змістовності. Найстародавнішими народними плясками на Русі були хороводи, які відображали процеси праці, побуту. Поряд з іншими були також мисливські, військові, релегійно-культові, які пов'язані з обожнюванням якого-небудь божества, частіше — сонця. Пробудження природи від зимового сну слов'яни відображали в плясках – іграх весняного свята “сьомик” або “русалії”. Під час цього свята юнаки і дівчата водили хороводи навколо берези, стрибали через вогнища, ворожили...

Детальніше… 0 4143 переглядів

Танцювальне мистецтво Росії

Танцювальне мистецтво

Росії


Хореографічне мистецтво в Росії відоме з другої половини XII ст. Народні танці були надбанням широких народних кіл і складали невід'ємну частину побуту людей. Першими професійними виконавцями російського народного танцю були скоморохи. Скоморохи, окрім того, грали на гуслях та інших народних інструментах. Недаремно танець, який яскраво відображений у театральній епічній традиції, знайшов виразний опис в легенді про Садко.

“Стал царь Водяник поскакивать, а царица Водяница поплясывать, красные девушки хороводы водить, а мелкая челядь в присядку пошла.”

Поруч з мистецтвом скоморохів в Росії існували народний, професіональний і самодіяльний театри. Не дивлячись на негативне ставлення до них духовності і світської влади, ці театри набагато пережили скоморошество, яке збереглося в різних своїх формах до кінця XIX століття.

Як і мистецтво скоморохів, народний театр за своїм складом був театром простих і чітких прийомів. Тут були поширені різкий і широкий жест, голосний спів, молодецький танець.

До народних театральних видовищ відносилися: ігрища, народні комедії, інтермедії, лялькова комедія, “вертеп”, що розігрувався на святках тощо. Танці входили до більшості народних вистав.

У XVII столітті ще інтенсивніше, ніж раніше, проходив процес економічного, політичного і культурного підйому Росії як могутньої багатонаціональної держави. До торгівлі з Москвою, яка на той час вже стала центром політичного життя країни, прагнули всі західноєвропейські держави. Розширювалися міжнародні відносини, зростали культурні зв'язки Росії з зарубіжними країнами.

Російські дипломати, купці у своїх закордонних подорожах знайомилися зі станом театральної справи на Заході. Інтерес викликали не тільки драматичні та музичні спектаклі, але й балетні видовища. Тут неабияку роль відігравало те, що для сприйняття балету знання іноземної мови не було потрібне. До того ж балетні вистави обставлялися з особливою пишністю. Все це росіяни творчо переймали, щоб ще більше прославити могутність централізованої Російської імперії.

Детальніше… 0 3446 переглядів

Танцювальне мистецтво України

Танцювальне мистецтво

України

Одне з найпочесніших місць у хореографічному мистецтві належить Україні. Широка популярність української народної хореографії пояснюється багатством танцювальних барв, якими володіє український народ. Гумор і щирість, завзяття, життєрадісність, наявність у танці соковитих побутових рис і особливостей — все це характерно для народної хореографії України. Багато народних танців, що зародились у сиву давнину, пройшли випробування часом і збереглися до наших днів. Серед них можна відзначати хороводи, метелиці, гопаки, козачки, коломийки, а також сюжетні танці.

Одним із найдавніших видів народного танцювального мистецтва є хоровод. Колись виконання їх пов'язувалося з обрядовими діями. Хороводи водили під час зустрічі весни, ними відзначали початок літа, зустрічали Новий рік.

З хороводів найбільшого поширення набули веснянки та гаївки. Сьогодні вони втратили своє значення і міцно увійшли в репертуар танцювальних колективів, особливо дитячих. Нагадаємо такі популярні хороводні пісні як “А ми просо сіяли”, “Мак”, “Перепілка”, “Заїнька”, “А вже весна” та багато інших.

Від хороводів беруть свій початок численні народні танці.

Українська народна хореографія втілює історичні риси народного характеру, якому притаманні волелюбність, героїзм, завзяття, винахідливість, дотепність, гострий гумор, нестримна веселість тощо.

“Гопак”. Назва цього танцю пішла від вигуку “Гоп”, яким звичайно закінчується виконання танцю. Народний гопак був у своїй народній основі імпровізаційним танцем, який спочатку виконували лише хлопці, а згодом почали в ньому брати участь і дівчата.

У танці широко використовуються різноманітні стрибки, присядки, примхливі кружляння. Рухи танцюристи намагаються виконувати якнайкраще, нібито змагаючись один з одним. У цьому відношенні гопак, до деякої міри, нагадує російський перепляс, хоч характери їх цілком різняться.

Детальніше… 0 5155 переглядів

Бальні танці

Бальні танці

Перші бальні танці виникають у XII ст. в епоху середньовічного Ренесансу — розквіту лицарської культури.

Велику роль у розвитку бальної хореографії того часу зіграв танець “бранль”, який виник у Франції. В кожній провінції Франції бранлі танцювали по різному: з притупами — простий бранль, з підстрибуваннями і стрибками — веселий бранль, що наслідують трудові процеси — бранлі бондарів, конюхів, тощо.

Вельможі запозичили у народу його розваги, вони водили самобутні хороводи, в яких неабияке значення мали особлива постать, повільна хода, уміння виконувати привітання, уклони, реверанси.

Великою популярністю у них користувалася “Павана”, яку виконували з канделябрами або смолоскипами в руках. Цим танцем відкривалися бали. “Павана” стала центром весільної церемонії. Відомо, що до XIV ст. бальні танці виконувалися під музичний супровід невеличкого оркестру. Ці танці відносилися до групи бассдансів (низькі танці), через те, що мали обмежений арсенал рухів. На їх зміну прийшли танці з легкими стрибками, обертами, витонченими позами. Це танці “менует”, “ригодон”, “романеска”.

Наприкінці XVII ст. у Франції, Англії, Німеччини починають танцювати “контрданс”.

У зв'язку з ускладненням танцювальної лексики і композиції виникає необхідність навчання танцю. У 1661 році за наказом Людовика XIV в Парижі було відкрито Академію танцю.

Танцмейстери і педагоги XVII ст. випускають книжки для самостійного вивчення танців. В них включалися найбільш популярні та на той час масові танці. Так, у танцзали потрапляють польський народний танець, граційно-грайливий “екосез”, танець шотландського походження “гавот” і багато інших, які за короткий час стають досить популярними у всіх країнах Європи.

У середині XVIII ст. парні танці поступаються місцем масовим, які розвиваються під впливом Французької буржуазної революції. Великою популярністю користувалися “контрданс”, “фарандола”, в яких приймала участь велика кількість танцюючих.

XVIII ст. відзначене у хореографічному мистецтві розвитком характерних танців, новими оригінальними творами танцювальної музики. Представники романтизму, які цікавилися народним мистецтвом, створювали поетичні обробки народних танців. Серед цих обробок виділялися оригінальні творчі доробки Ф.Шопена (“Мазурка”), Ф.Ліста (чардаш в “Угорських рапсодіях”), Л.Дворжака (чеські народні танці) та інших композиторів.

У той же час широкого розповсюдження на балах і вечеринках набули такі побутові масові танці як полонез, вальс, полька, мазурка, кадрилі, екосез, гавот тощо. Інтерес до хореографії певного народу викликали відповідні політичні події у тій чи іншій країні. Так, після повстання 1831 року в Польщі, спостерігалися підвищена зацікавленість польськими танцями, а у 1848 році після буремних політичних подій в Угорщині починається захоплення чардашем.

Детальніше… 0 5585 переглядів

Бальні танці в Україні

Бальні танці в Україні

В Україні бальні танці завжди користувалися популярністю серед молоді і свідченням тому були конкурси на краще виконання бальних танців серед шкільної молоді в школах та позашкільних закладах. Всього за період 1967-1986 рр. було проведено шість республіканських конкурсів. Незмінним організатором всіх конкурсів було Міністерство освіти України при підтримці ЦК Комсомолу України.

І. Республіканський конкурс “На краще виконання бальних танців”, 1968 р., м. Київ, Палац спорту. В конкурсі приймали участь колективи і пари трьох вікових категорій. Від кожної області брали участь колективи у кількості 8 пар.

ІІ. Конкурс “На краще виконання бальних танців серед учнів шкіл та позашкільних закладів”, 1969 р., м. Київ, Палац спорту.

ІІІ. Конкурс “На краще виконання бальних танців серед учнів шкіл та позашкільних закладів”, 1971 р., м. Київ, Палац спорту.

IV. Конкурс “На краще виконання бальних танців серед учнів шкіл та позашкільних закладів”, 1975 р., м. Сімферополь, Державний цирк.

V. Конкурс “На краще виконання сучасних масових і спортивних танців серед учнів шкіл і вихованців позашкільних закладів”, 1977 р., м. Одеса, Палац спорту.

VI. Конкурс “На краще виконання сучасних масових і спортивних танців серед учнів шкіл і вихованців позашкільних закладів”, 1986 р., м. Донецьк, Палац культури.

VII. “І Всесоюзний конкурс бального танцю школярів”, 1986 р., м. Рига, Палац спорту.

Детальніше… 0 4087 переглядів