Партнери

Календар

«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930 

Опитування

Чи подобається вам оновлена версія сайту?

Облако тегов

earth song, анюта, в гостях у казки, вікторія, кіровоград, київ, лещенко, майдан, майданс, мистецтво, надія, пролісок, росінка, танець, форсаж, хореографія, час пік

Побутові танці

 

"Метелиця" та "Гопак" 


Метелиці.

 

З хореографічного боку це вид хороводу. В метелицях хореографічними та музичними засобами змальовується відповідне до назви явище природи. Воно передається динамікою танцю, швидкою зміною фігур і різноманітними кружляннями, що створює враження заметілі, завірюхи.

Основні елементи хороводу - коло та масовість. Це кращій зразок масового танцю. Цей танець дуже поширений в Білорусії, Росії, Прибалтиці.

Основний зміст танцю спільний, а форма розкриття його - різна. Раніше «Метелицю» танцювали під пісню:

Ой на дворі метелиця, чому старий не жениться,

Ой ніколи женитися, бо нікому журитися.

Жаль мені превеликий, що поганий та сердитий,

Ой жаль животу, що любив сироту,

Ой жаль же мені, що не взяв я її,

Що любив та не взяв, тільки світ завязав.

Тепер мелодію до метелиці-танцю виконують переважно на інструментах, у звязку з чим вона зазнала ладово-інтонаційних та ритмічних змін, що значно поглибило ідейно-емоційний зміст танцю. Жива, запальна мелодія цього танцю музичними звуками передає характер стихії цього природного явища. Крім згадки про метелиці, вживається вигук «гоп», характерний для «Гопака».Таким чином, танець з одного боку  повязаний з хороводами, а  з другого з гопаками. Для цього є підстави – метелиці мають в своїй основі імпровізаційний характер. (В метелицях є трюкова частина, а в текстах часто згадуються також «Тропак» і «Гопак» ).

Гопаки

 

(Від «гопати», «плигати», «скакати»).

Виник «гопак» у козацькому побуті. Спочатку виконувався одними лише чоловіками під відповідні пісенні мелодії , загальний характер та ритмічна природа яких відповідала цьому танцеві. Найбільш типові серед гопаків: «Од Києва до Лубен», «І лід тріщить», «Гречаники», «По дорозі жук, жук», «Кину кужіль на полицю», та ін.

Танець в основному імпровізаційний. В народі танцюється так, щоб виконавці не заважали один-одному.

«Гопак» перегукується з «Камаринською», «Лявонихою», болгарським «хором», «Мазуркою». В танці використовуються широкі стрибки, присядки і всілякі складні кружляння. Тепер гопаки танцюють і жінки. «Гопак» може виконувати один (обовязково чоловік ), два, три і більше танцюристів.

У сценічній  обробці «Гопак» має відповідну композиційну структуру, яка складається з окремих танцювальних фігур, що, чергуючись, утворюють його орнаментальний малюнок .

Проте «Гопак» завжди відзначається героїчним забарвленням.

Мелодії гопаків узагальнюючи ідейно-емоційний зміст танцю, в цілому, під час його виконання, часто змінюють свій характер: то вони звучать мужньо і героїчно, то радісно і запально. Тут все залежить від того яку сторону вдачі людини змальовано в хореографічному епізоді тієї чи іншої фігури  «Гопака».

Гопакових мелодій дуже багато. Частина з них є відомими пісенними  мелодіями. Основу їх становить інструментальна народна музика. Запальний характер мелодій гопаків яскраво і точно описав тонкий знавець української народної музики М.В. Гоголь: «Іноді звуки її (народної музики) набирають мужності, стають сильними, могутніми, міцними; стопи важко ударяють об землю, і здається ніби під них можна танцювати самого тільки «Гопака».

Най більш характерною ритмічною ознакою мелодій гопаків є варіаційне використання ритмічної формули анапеста. На основі цієї формули «Гопак» легко відрізнити від інших танців не лише на слух, а й за допомогою аналізу мелодії. Ця формула є характерним ритмо-кадансом мелодій гопаків.

Гопаки зустрічаються в операх:

«Сорочинський ярмарок» М.Мусоргського;

«Мазепа» П.Чайковського;

«Майська ніч» М.Римського-Корсакова;

«Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського,

в балетах:

«Горбоконик» Ц.Пуні;

«Тарас Бульба» В.Соловйова-Седова;

«Гаяне» А.Хачатуряна;

«Маруся Богуславка» А.Свечнікова та ін.,

симфонічній сюїті «Памята Лесі Українки» А.Штогаренка.

Дуже близький до «Гопака» - «Тропак». Проте в сучасному побуті українського народу він не зберігся.

 

"Основи народно-сценічного танцю" (конспекти лекцій) В.С.Босий

скачать dle 10.3фильмы бесплатно
Вернуться назад »
  • Автор: maxim
  • Просмотров: 4194
  • Комментариев: 0
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.